ШЕРЕГ, ГУ,

Шерег, гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 492.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ШЕРЕГУВАТИ, ГУЮ, ЄШ, →← ШЕРІТВАС, СА И СУ,

T: 131